Молода Лемковина / Moloda Lemkovyna

Запрашаме до обзераня відекліпів фестівалю «Молода Лемковина».

Релациі, знимкы:

• Реляция Петра Медвідя для «ІнфоРусин» ч. 21/2015
• Реляция Боґдана Ґамбаля дла лем.фм
• Фотореляция з фестівалю

Плакати і архівальни відомости:

Орґанізаторы фестівалю «Молода Лемковина» з радістю оголошают листу участників першой едициі той подіі. Знаме і дату – фестіваль буде проходил:

21. листопада р. 2015, 15.00 год.

в Ґорлицкым Центрі Культуры

(ul. Michalusa 4, Gorlice).

На фестіваль заквалифікували ся:

• ансамбль «7кропка»
• ансамбль «Грдза»
• ансамбль «Сестры Бочнєвич»
• Юлия Ющак
• ансамбль «Весна»
• Владислав Сивый

Позерайте долов за інформациями о артистах, а неодолга поінформуєме тіж о другых атракциях і выступах, якы будут проходити в рамках фестівалю.

 «7кропка»

«7кропка» то лемківскій ансамбль з Нижнього Шлеска (чужына). Ансамбль был оснований в жолтни 2011 рока. Музыкы «7кропкы» сут тіж членами інчых музычных ініциятыв і проєктів, зато з легкістю навязуют контакт з публиком і грают про люди і для люди. Дла Лемків і не лем. «7кропка» концертує головні на фольклорных і фольковых фестівалях. Окрем народной, традицийной музыкы, «7кропка» творит авторскы аранжациі і глядат вшелеякых інспіраций на Лемковині, але тіж сусідній Словациі ци Украіні. Хоснує знаны Лемкам інструменты, як гушлі, басы, акордеон ци сопілкы.

«Грдза»

Ансамбль «Грдза» был оснований  в 1999 році з ініциятывы Славомира Ґібарті і Ярославы Сисаковой в Пряшові на Словациі. «Грдза» перетворює середньоевропейскій фольклор до модерного виду, котрий мож называти як фольк, worldbeat, ethnic fusion, world fusion, або – барз загальні – world music. Файны вокалі і ефектовны мелодиі выкликуют захопліня каждой публикы. «Грдза» плянує выдати русиньскій альбум з першом свойом співачком Ярославом Сисаковом, з котрого дакотры співанкы можете выслухати на фестівали.

Ярослава Сисакова – спів
Славомир Ґібарті – спів, акустычна і електрычна ґітара
Михал Брандіс – гушлі, вокаль
Павол Болеш – басова ґітара, вокаль
Матєй Плаідраб – акордеон
Михал Лорінц – бубны, перкусия

«Сестры Бочнєвич»

Ансамбль «Сестры Бочнєвич» был оснований 2009 рока в Пшемкові. Спочатку выступувал як тріо (двоі гушлі сестер Рамоны і Наталиі враз з няньом Адамом на ґітарі). По двох роках діяльности, Рамона і Наталия запросили до спілпрацы колежанкы з Академіі Штукы в Щеціні. Од того моменту до ансамблю долучыл смычковий квартет, котрий єднат елементы лемківской музыкы з клясычном. В 2012 р. ансамбль награл свою першу платню Струнами серця, а в 2013 році заквалифікувал ся до престіжного конкурсу Нова Традиция в Варшаві. «Сестры Бочнєвич» то не єдиний іх проєкт, бо сестры актывні берут участ в музычным жытю лемківской сцены оддавна (грали в Ластівочці, Кычері, Окмелю). Днес грают тіж в Lemko Tower і Камеральній Оркєстрі Concertino зо Щеціна.

Юлия Ющак

Юлия Ющак має 22 рокы і єст студентком економіі в Вроцлаві. Музыка товаришыт Юлиі ціле жытя. В дітинстві ходила до музычной школы (кляса фортепіяно), але все барже любила ґітару і зато доднес то, як раз, ґітара товаришыт єй при ріжных стрічах зо співом. То лемківскы пісні як першы звучали в єй репертуарі. Любиыт грати зо слуху, з душы, а розписаны акорды не все сут ій необхідны. На фестівали почуєме дві пісні авторства Юлиі – сольо, і інчы творы, выконуваны разом з Семаном Дудом. Будут то композициі написаны через Семана і його няня. В своій творчости Юлия інспірує ся такыма артисатами як Святослав Вакарчук, Наталия Пшыбыш, Куба Бадах, але, як бесідує: …як в правдивой Лемкыни, моє серце найбільше радує ся товды, коли почує «Під облачком» ци «Ой верше мій верше»…

«Весна»

«Весна» то женьскій лемківско-польскій дует з Вроцлавя, якій уж оддавна выконує лемківску авторску творчіст. Ансамбль творят Аґнєшка Коробчак-Домінґез і Дорота Лаґудка. Співают з акомпаніяментом ґітар сучасну лемківску поезию авторства Петра Муранкы і Володислава Ґрабана. Перша іх платня Посеред зеленых доріг, стрітила ся з великым заінтересуваньом і популярністю. В голосі і аранжациях Аґнєшкы знавці музкы находят елементы фадо, ци блюс. В музыці тій не затратила ся лемківска душа, котра в новій, модерній формі барз ся любит.

Владислав Сивый

По професиі електротехнічний інжынєр і конструктор. Народил ся 25.10.1960 в русиньскым місточку Меджелабірці, а дітиньство і молодіст пережыл «під Бескідом» в недалекых Стерківцях. Музыка єст в його жытю од дітинства. Грати на ріжных інструментах навчыл ся як само при няню і діду. В молодости, в студентскых часах, заложыл зо своіма ровесниками в селі музычну мультіжанрову формацию «Сіґнум». Молодіст Владислава Сивого лучыт ся з аматорскым театром «Думка» в Кошыцях – може і дахто го памятат як декляматора поезиі русиньскых клясыків – Павловича, Духновича і інчых в театрі поезиі в Пряшові? Позитывне наставліня до театру, радия, поезиі і музыкы остало в ным і в дозрілым віці. Ґу авторскому творіню музыкы і поезиі Владислав Сивый доходит аж як зрілий пятдесятник, як чловек, котрий уж штоси в жытю виділ і перескакал. Музычний прояв ріжнит ся од другой сучасной русиньской музыкы абсенцийом фольклору, єст полний ностальґіі, часто баладовий, музычны темы і ритмы в многым припоминают золоту еру рока, попа, совлю даде з 70. ци 80. років, лем звукова обробка єст сучасна, з днешнім звуком інструментів… Старому псови ся новых звычаів вчыти не хоче… 55-літній хлоп рапувти, або гіп-гоп грати не може… Сила артистычного прояву Владислава Сивого ся находит в його поезиі, в текстах його співанок, котры сут рефлексийом нашой добы, нецензуруваным поглядом на днешній світ, наріканьом над вмераючым рідным крайом, споминаньом на стары часы, властну молодіст, ріжны скламаня в жытю, пережыты любови… На жывых выступлінях, концертах, днес його нерозлучным спілграчом єст сын Томаш Сивый. Дотепер, автор выдал лем єдну платню – ЦД названу «Смутный клавн, віршы і ґітары» – в 2014 р. Але співанок, презентуваных на концертах, єст більше. Плянує выдати дальший диск під назвом «Із жывота справы»…

Орґанізаторы Фестівалю Лемківской Авторской Творчости з гордістю представляют склад комісиі оцінюючой фестівальовых выконавців. Дякуєме, же сте не одмовили та помагате в ініциятыві, якой цілю єст спертя лемківскых творців і выконавців.

Ведучым Жырі остал Петро (Мурянка) Трохановскій.

Ікона лемківской культуры, аніматор, орґанізатор, писатель, поета, дириґент, співак, выдавця, редактор, режысер і учытель поколінь Лемків.

Вроджений 10. серпня 1947 рока в Пархові. Родиче, Тевдор і Александра (з Возняків) Трохановскы, были родом з  Білцаревы, на Лемковині. Лауреат чысленнигх грамот, выріжнінь і конкурсів. Уж в 70. роках ХХ столітя зачал писати до Лемківской Сторінкы в Нашым Слові, а в 80. роках  выдал  3 збіркы стишків: “Сухій бадиль”, “Мурянчыско”, “Як сокіл воду на камени”, а по 1989 р. м.ін. антолоґію діточой поезиі “Мамко, куп мі книжку”, лемківскій буквар для діти “А Я знам азбуку”. Выдал тіж першу част автобіоґрафіі в польскым языку “A Wisła dalej płynie”. Од самого початку істнуваня ансамблю Лемковина (1969 р.), был його членом, а в 1983 р. (разом з Володиславом Ґрабаном) рішили, під патронатом Лемковины, зорґанізувати Лемківску Ватру, яка одбыла ся в Чарній. Як абсольвент Православной Духовной Семінариі, од 70. років ХХ ст. полнил ролю дяка, дириґента, і церковного діяча такой на цілій Лемковині, канторуючы не лем в православній парафіі в Креници (в своім часі і в Ґорлицях). Выдає часопис “Бесіда” і “Лемківскы Річникы” (перше “Лемківскы Календарі”), збіркы інчых творців, книжкы, бюлетины і другы выданя. Выдавництвом Руска Бурса в Ґорлицях, в минулых роках вказали ся тіж дві платні під наголовком “Пісні і сьпіванкы Петра Мурянкы”, якы сут великым успіхом і підпором для музычного корпусу Лемковины.

Мариян Марко – Директор Театру Александра Духновича в Пряшові

Народжений 11. квітня 1962 р. в Меджелабірцях. Дітинство прожыл в Полаті, на граници Пряшівской Руси і Лемковины. В 1983 році пришол до товдышнього „Украіньского народного театру“ в Пряшові. В роках 1984-1988 студиювал на Кыівскым Нацийональным Університеті Театру, Кіна і Телевізиі ім. І. К. Карпенка-Карого. По закінчыню університету вернул ся до пряшівского театру. Од 1999 р. полнит функцию директора того театру, котрий початком 90. років ХХ ст. принял званя Театр Александра Духновича, остаючы єдиным на світі професийональным русиньскым театром.

Мірек Боґонь – музык, композитор, аранжер, кєрівник і основатель музычных ансамблів

Абсольвент Педаґоґічной Академіі в Кєльцях. Працує як учытель музыкы. Єст музычным кєрівником лемківского ансамблю “Серенча” і членом ансамблю „Ostatnia wieczerza w Karczmie Przeznaczonej do Rozbiórki”. Веде лемківскій молодіжний ансамбль “Ручай”. Компонує і аранжує музыку м. ін. до театральных спектаклів. Акордеоніста, фортепіаніста, ґітариста, хоснуючий ріжны музычны виды і жанры, од клясыкы і джазу по фольк і співану поезию.

Маме тіж нагоду поінформувати, же фестіваль достал спертя Міста Ґорлиці, котре уфундувало Нагороду Бургомайстра і удоступнят салю і технічну апаратуру на потребы фестівалю.

Термін подіі подаме неодолга, а з увагы на обставины, передолжаме можливіст зголошаня ся на фестіваль до кінця червця 2015 р.

Стоваришыня  Руска  Бурса  в  Ґорлицях  враз  з  радийом  ЛЕМ.фм  просят на  I Фестіваль Авторской Лемківской Творчости – „Молода Лемковина”. Просиме зголошувати ся ансамблям і солістам. До выграня слава і дашто до кышени. На днес знаме уж першых выграных – будут нима лемківскій язык і культура.

Зголошыня на адрес radio@lem.fm до 30. червця 2015 р.

Долов інформацийний афіш, а за мотузком реґулямін конкурсу.

Неодолга вкажут ся наступны деталі і інформациі, а на днес заохочаме до музыкуваня і творіня.